Медіаторам

Про медіацію

Що таке медіація?

Медіація – позасудова добровільна, конфіденційна, структурована процедура, під час якої сторони за допомогою медіатора (медіаторів) намагаються запобігти виникненню або врегулювати конфлікт (спір) шляхом переговорів (п.4 ч.1 ст.1 ЗУ “Про медіацію”)

  • Медіація проводиться за взаємною згодою сторін медіації з урахуванням принципів добровільності, конфіденційності, нейтральності, незалежності та неупередженості медіатора, самовизначення та рівності прав сторін медіації
  • Участь у медіації є добровільною, сторони медіації та медіатор можуть у будь-який момент відмовитися від участі в медіації
  • Сторони медіації самостійно визначають перелік питань, які обговорюватимуться, варіанти врегулювання конфлікту (спору), зміст угоди за результатами медіації, строки та способи її виконання, інші питання щодо конфлікту (спору) та проведення медіації
  • Сторони мають право залучати експерта, представника/захисника, перекладача та інших осіб, визначених за домовленістю сторін медіації,
    медіатор та інші учасники медіації, не мають права розголошувати конфіденційну інформацію, якщо інше встановлених законом або домовленістю.
  • Медіатор не може бути допитаний як свідок у справі (провадженні) щодо інформації, яка стала йому відома під час підготовки до медіації та проведення медіації.
  • Медіація проводиться на засадах рівності сторін: у сторін рівні можливості під час проведення медіації, зобов’язання медіатора однакові стосовно всіх сторін медіації.

Медіатор – спеціально підготовлена нейтральна, незалежна, неупереджена фізична особа, яка проводить медіацію.

  • нейтральний у ставленні до сторін медіації та незалежний від сторін медіації, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших фізичних і юридичних осіб
  • допомагає сторонам конфлікту (спору) здійснювати комунікацію, досягати порозуміння та проводити переговори
  • має право надавати сторонам медіації консультації та рекомендації щодо порядку проведення медіації та фіксування її результатів.

Медіатор не може:

  • суміщати функцію медіатора з функцією іншого учасника медіації в одному конфлікті (спорі);
  • надавати сторонам медіації консультації та рекомендації щодо прийняття рішення по суті конфлікту (спору);
  • приймати рішення по суті конфлікту (спору) між сторонами медіації;
  • бути представником або захисником будь-якої із сторін у досудовому розслідуванні, судовому, третейському чи арбітражному провадженні у конфлікті (спорі), в якому він є чи був медіатором.

Яка роль захисника/представника в медіації?

  • ініціювати процедуру медіації
  • сприяти залученню свого клієнта та іншої сторони конфлікту (спору) до медіації
  • супроводжувати клієнта в процедурі медіації
  • надавати консультації з правових питань, що стосуються вирішення конфлікту (спору), та оформлення результатів медіації
  • здійснювати оформлення домовленостей сторін за результатами медіації.

У яких видах конфліктів (спорів) можлива медіація?

Медіація можлива у будь-яких конфліктах (спорах):

цивільних, сімейних, трудових, господарських, адміністративних, а також у справах про адміністративні правопорушення та у кримінальних провадженнях з метою примирення потерпілого з підозрюваним (обвинуваченим)

Перед початком проведення медіації медіатор для з’ясування можливості проведення процедури  здійснює підготовчі заходи із сторонами конфлікту (спору).  (ст. 16 Закону України “Про медіацію” )

Який правовий статус медіатора?

Професійна підготовка медіатора підтверджується відповідним сертифікатом, виданим  суб’єктом освітньої діяльності.

Медіатор може надавати послугу медіації 

  • за наймом
  • через суб’єкта, що забезпечує проведення медіації
  • через об’єднання медіаторів
  • індивідуально (фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або як фізична особа – підприємець)

Медіатор може надавати послуги з медіації  на

  • платній основі
  • безоплатній основі

Умови надання послуги та порядок проведення медіації визначаються договором про проведення медіації, обов’язкові умови якого визначені ст. 20 Закону України “Про медіацію”.

У своїй діяльності медіатор дотримується Закону України “Про медіацію”, правил проведення медіації та кодексу професійної етики.

Правила проведення медіації визначаються договором про проведення медіації або затверджені суб’єктом, що забезпечує проведення медіації.

Медіатор у випадках, передбачених законом, несе цивільно-правову, адміністративну чи кримінальну відповідальність.

У разі недотримання норм професійної етики медіатор несе відповідальність, визначену статутом або положенням об’єднання медіаторів, членом якого він є (ст. 15 Закону України “Про медіацію”).

Правовий статус медіатора, його права та обов’язки  визначені Законом України ”Про медіацію” .

Як проводиться медіація?

Медіація проводиться відповідно до Закону України “Про медіацію”, правил проведення медіації та договору про проведення медіації.

Медіація може проводити онлайн або в особистих зустрічах.

Медіація не проводиться у конфліктах (спорах), що впливають чи можуть вплинути на права і законні інтереси третіх осіб, які не є учасниками цієї медіації.

Коли може бути проведена медіація?

  • до звернення до суду, третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу
  • під час досудового розслідування, судового, третейського, арбітражного провадження
  • під час виконання рішення суду, третейського суду чи міжнародного комерційного арбітражу

Проведення медіації не впливає на перебіг позовної давності.

Сторони мають право просити суд зупинити провадження у справі у зв’язку з проведенням медіації (ст. 229 ГПК, ст. 253 ЦПК, ст. 236 КАСУ)

Участь сторони в медіації не може вважатися визнанням такою стороною вини,  позовних вимог або відмовою від позовних вимог.

Який може бути результат медіації?

Сторони можуть досягти:

  • остаточних домовленостей про врегулювання конфлікту (спору)
  • проміжних та/ або тимчасових домовленостей для перевірки виконуваності рішень
  • домовленостей про дії (відмовитись від позову, залишити позов без розгляду, визнати позов тощо)

Як можуть бути оформлені домовленості сторін за результатами медіації?

  • угода за результатами медіації;
  • цивільно-правовий договір;
  • мирова угода, якщо має місце судове провадження
  • заява про визнання позову або відмову від позовних вимог, залишення позову без розгляду, вирішена ухвалою суду;
  • в інший юридично значимий спосіб, який відповідає характеру конфлікту (спору) та вимогам чинного законодавства.

Повернення судового збору

У разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації на будь-якій стадії процесу, суд у відповідній ухвалі чи рішенні вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Для того щоб отримати більше інформації щодо

  • cутності та порядку проведення процедури медіації, юридичної значимості її результатів та порядку їх фіксації
  • залучення іншої сторони конфлікту (спору) до процедури медіації
  • cтосовно порядку участі представника/захисника в процедурі медіації
Меню